З самого ранку отримую в особисті повідомлення гнівні звернення від шанувальників Сергія Притули з категоричними вимогами вибачитися перед Сергієм за наклеп.
Це реакція на пост Сергія, де він пише, що керівники "Нового" ввели його в оману стосовно справжніх власників формату ТВ-шоу "Де логіка?": https://www.facebook.com/serhiyprytula/posts/3646291282113654. Нарешті зайшов на сторінку Сергія і теж, як і він, дізнався про себе багато чого цікавого:
Victor Yarema:
Чекалкин без команди не гавкає.
Игорь Мельничук:
Що до чекалкина, то у кожного ху@ла є свій петросян. Порох не виключення.
Андрій Ігнатов:
Це його робота обливати брудом всіх підряд, хто на його шефа не працює. Відомий в твітері як Тьотя Роза(!)
Костянтин Миргородський:
Лише з цього посту дізнався, що існує якийсь Чекалкин... Не зважай! Ідіоти і до стіни зможуть достібатися.
Замість вибачення роз’яснюю свою позицію:
Почну з того, що я щиро поважаю Сергія Притулу, як, безперечно, найталановитішого ведучого на українському телебаченні. (Хоча мене зовсім не тішить той факт, що Сергій працює на медіа-імперію людини, яка заради порятунку репутації свого тестя знищила найпотужніший медіа-концерн України дев’яностих років "Київські Відомості". В цьому концерні я очолював 2 телерадіокомпанії, які припинили своє існування під тиском Кучми та його покійного кіллера - Кравченка)
Так само, я вважав і вважаю Славка Вакарчука найталановитішим українським музикантом. Тому мені настільки боляче усвідомлювати, що Сергій і Славко своїм походом у політику псують не лише власну кар’єру, але, що набагато важливіше, шкодять інтересам української культури, української справи загалом.
Про це, зриваючи голос, я кричав ще півтора роки тому Славку Вакарчуку, налякавши присутніх при цій розмові своїх дітей. (Те про що я попереджав і відбулось. Яскравий приклад: практично всі мої знайомі, які мали на своїх телефонах пісні Славка у вигляді рингтонів, вже змінили їх на інші)
30 років я в ролі дипломата, перекладача, медіа-керівника, ведучого і організатора урочистих заходів, спостерігаю за першими особами української політики, знаю практично всіх, хто займав найвищі посади в Україні і тих, хто на них претендував. І саме тому з таким болем в серці сприймаю образи і прокльони на адресу Порошенка, який зробив (і сподіваюсь ще зробить) більше користі ніж всі інші президенти разом узяті. Тому, можливо, я і є таким завзятим порохоботом.
